Установлено, що реакції N-трифторацетокси- та N-гідрокситрифторацетімідоїлхлоридів з фосфітами здійснюються за нетиповою схемою, яка включає розрив C - O зв'язку оксиму та наступні перетворення оксофосфорильних похідних і трифторацетонітрилоксиду, що утворюються.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г275.23-271.3

Рубрики:

Оксиди фосфінів. Фосфонієві сполуки

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследовано 97 пациенток и проведено лечение комплексной терапией 77 женщин. Возраст обследуемых колебался от 45 до 62 лет. 97 пациенток были разделены на две группы: в первую группу (основную) включено 77 пациенток, которым назначались фармакопрепараты и фитогормон. 20 женщин, не проявившие желания принимать лечение фармакопрепаратами и фитогормоном, были включены во вторую (контрольную) группу. Всем пациенткам проведено полное клиническое обследование, включающее объективную оценку (клинико-генеалогическое, ЭКГ, эхокардиографию, ЭЭГ, гормональное, биохимическое). Предложенная схема лечения приводит к снижению артериального давления, общего холестерина, снижению ПОЛ в липопротеинах низкой плотности (ЛПНП), повышению резистентности ЛПНП, улучшает реологическое свойство крови, оказывает гепатопротективное и гиполипидемическое действие, содействует восстановлению гипоталамо-гипофизарных отношений у пациенток со спонтанной менопаузой, улучшает функцию яичников. Следовательно, данная схема комплексной терапии может быть рекомендована для лечения пациенток с сердечно-сосудистыми заболеваниями при климактерической менопаузе.

Представлен обзор литературы и результаты собственных исследований у 177 пациенток. Полученные данные свидетельствуют о генетически обусловленной причине сердечно-сосудистых заболеваний. Современные исследования и прогресс науки в изучении генома человека делают все более значимой оценку различных генетических аспектов при конкретных видах патологии. Определена роль генетических факторов, связанных с патогенезом сердечной недостаточности, что при исследовании полиморфизма генов ряда факторов, играющих роль при сердечно-сосудистых заболеваниях, может быть полезным уже в ближайшем будущем, указывая на вероятный прогноз, полагая определять показания для отдельных препаратов.

Із використанням концептуального підходу проаналізовано основні логіко-семантичні ідеї, сформульовані представниками аналітичної філософії. Дані ідеї, узагальнені до рівня філософських концепцій мови, розглянуто у контексті проблем сучасної логіки, лінгвістики, теорії штучного інтелекту, а також таких філософських напрямів, як феноменологія, семіотика, герменевтика. Визначено фактори, що обумовили становлення логіко-семантичних концепцій мови, проаналізовано характерні особливості їх формування і закономірності розвитку. Логіко-семантичні концепції мови розподілено на формалістські (концепції логічного атомізму та логічного аналізу мови, логіко-семантична концепція Р. Карнапа) та неформалістські (концепції "мовної гри" та "мовленнєвих актів", інтенціоналістська концепція мови, антиреалістська концепція значення М. Дамміта). Висвітлено еволюцію аналітичної філософії (як перехід від формалістських до неформалістських концепцій мови) з урахуванням ідеї поступового включення у сферу логіко-семантичного дослідження прагматичного аспекту мови.

Розкрито сутнісне значення аналітичної та постмодерної парадигм у вивченні філософії історії і здійснено їх компаративний аналіз на підставі розгляду понять "наукового стандарту", "закону історії", "суб'єкту історії", "історичного наративу". Відзначено, що окрім відмінних рис, пов'язаних з розбіжностями світоглядно-методологічного плану, дані парадигми мають і ряд спільних ознак: ідейну близькість термінології, акцент на детальному аналізі мовних засобів вираження історичного, звернення уваги на особливу роль суб'єкту в дослідженні історії тощо. У зв'язку з цим висунуто гіпотезу про можливість синтезу аналітичних і постмодерних ідей в межах єдиної парадигми філософії історії.

Розглянуто основні результати логічних досліджень у Львівському університеті з часу виникнення Львівської єзуїтської колегії і аж до початку Другої світової війни. Історію викладання логіки у Львівському університеті поділено на чотири найбільш вагомі етапи: Логіка в системі єзуїтської освіти (XVII ст.); Логічні дослідження П. Лодія (кін. XVIII - поч. ХIХ ст.); Львівський період Львівсько-Варшавської логіко-філософської школи (кін. ХIХ - поч. ХХ ст.); Дисертації з логіки, захищені у Львівському університеті в 1910 - 1930 рр. На основі аналізу як сучасних наукових розвідок, так і архівних документів констатовано, що внесок викладачів Львівського університету у розвиток логіки одержав світове визнання і мав важливе значення як з погляду розширення предмету цієї науки, так і з погляду збагачення її методології.

Проведено компаративно-критичний аналіз основних поглядів представників сучасної аналітичної філософії на співвідношення понять правил і значення мовних виразів. Запропоновано вирішення проблеми слідування правилу шляхом введення у наукову термінологію поняття "опосередкована пресупозиція".

З'ясовано об'єкт, предмет і значення науки логіки та методи логічного дослідження. Розглянуто та проаналізовано основні етапи розвитку науки логіки. Надано відомості про основні форми мислення та їх структуру, способи визначення істинності висловлювань, типи об'єктивних відношень між формами мислення. Розкрито логічні основи практичної та соціально-комунікативної діяльності, логічні способи доведення та спростування, прийоми ведення дискусій і полемік.

Досліджено характерні особливості становлення та розвитку аналітичної філософії як одного з ключових напрямів сучасної філософської думки. Запропоновано авторське розуміння процесу формування аналітичної традиції в історії філософії, проаналізовано основні логіко-семантичні концепції мови в аналітичній філософії - формалістські та неформалістські. З'ясовано специфіку взаємозв'язку аналітичної філософії з іншими філософськими напрямами, що досліджують мову.

Розглянуто основні прагматичні підходи в інтерпретації поняття істини, які запропоновані представниками сучасної аналітичної філософії (В. Куайном, С. Кріпке, М. Дамітом, Г. фон Врігтом, Н. Решером, Д. Девідсоном, П. Горвіцом). Констатовано, що особливістю прагматичного аналізу істини є її розгляд через призму понять контекстуальності, інтерсуб'єктивності, темпоральності, когерентності, надлишковості. Критично проаналізовано дефляційну теорію істини, яка має на меті редукцію поняття істини до інших семантичних понять або ж взагалі її елімінацію з наукової теорії.

Проаналізовано основні підходи у вивченні проблеми співвідношення ментального та фізичного, які запропоновані у сучасній аналітичній філософії свідомості, та констатовано незадовільність цих підходів у зв'язку з неможливістю проведення процедури верифікації, спираючись на досягнення експериментальної науки чи теорії штучного інтелекту.

Проаналізовано поняття військової служби як особливого різновиду державної служби, розглянуто категорії прав, свобод і законних інтересів військовослужбовців, їх обов'язків. Розкрито питання дієвості та підвищення ефективності юридичних гарантій забезпечення прав і свобод військовослужбовців. Розглянуто питання забезпечення прав військовослужбовців за притягнення їх до адміністративної та дисциплінарної відповідальності. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання у сфері адміністративно-правового забезпечення прав і свобод військовослужбовців.

Розглянуто особливості та специфіку філософського осмислення дійсності, основні етапи розвитку світової філософії (античність, Середньовіччя, Відродження, Новий час, Новітній час). Висвітлено ключові ідеї представників української філософії: Г. Сковороди, П. Лодія, П. Юркевича, І. Франка, В. Липинського, В. Вернадського. Визначено філософські категорії світогляду, буття, істини, свідомості, пізнання, цінностей, істини, добра і краси. Розкрито специфіку основних розділів філософії та основних напрямів сучасних філософських досліджень, зокрема й філософії спорту.

Мета роботи - на підставі аналізу літературних джерел сформувати концепцію та принципи психологічного тренінгу розвитку емпатійності майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту. Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну літературу, що висвітлює питання особливостей психологічного тренінгу фахівців фізичного виховання щодо розвитку у них здатності розуміти почуття та переживання підопічних. Сформульовано концепцію формування системи внутрішнього самоконтролю та основні принципи тренінгу емпатійності майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту. Запропонована концепція психологічного тренінгу надає можливість вивчити складні, емоційно важливі питання особистісного розвитку в безпечному середовищі тренінгу, зміцнити мотивацію до саморозвитку та засвоєння відповідних навиків самоаналізу й саморегуляції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.5-4 + Г264.23-4 + Р281.7/9

Рубрики:

Тіазол

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано поняття "прецедентність" з позицій лінгвістики тексту, лінгвокультурології, когнітивної лінгвістики, функціональної стилістики, лінгводидактики й інших актуальних лінгвістичних напрямів. Огляд праць, предметом вивчення яких є явище прецедентності та прецедентні феномени, надав можливість визначити стосунки між інтертекстуальністю і прецедентністю, описати аспекти вивчення прецедентності, накреслити перспективи дослідження цього мовно-когнітивного феномену.

Досліджено фізико-хімічну стійкість порошку на основі детонаційного наноалмазу у фізіологічних розчинах різного хімічного складу - NaCl, Рінгера, Рінгера - Локка та воді. Методами ІЧ спектроскопії доведено, що у разі взаємодії порошку на основі наноалмазу з фізіологічними розчинами має місце збагачення поверхні порошку кисневмісними групами, які зумовлюють катіонообмінні властивості та характеризують процеси взаємодії поверхневих функціональних груп із біологічними середовищами - з утворенням вторинних структур. На підставі отриманих результатів можна рекомендувати порошок на основі детонаційного наноалмазу до подальших досліджень як стабільної основи для створення лікарських суспензій пролонгованої дії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л428.9

Рубрики:

Біокераміка

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

У систематизованій формі критично проаналізовано передумови, особливості становлення і перспективи розвитку аналітичної філософії як провідного напряму сучасної філософської думки та запропоновано його прагматико-когнітивну інтерпретацію. Доведено, що процес еволюції сучасної аналітичної філософії відбувався унаслідок поступового переходу від вивчення прагматики мови до концептуалізованого осмислення свідомості. Задля окреслення специфіки прагматичного й когнітивного поворотів в аналітичних дослідженнях здійснено ґрунтовну історико-філософську реконструкцію специфіки вживання ключових понять сучасного аналітичного науково-філософського дискурсу – зокрема смислу, значення, референції, істини, а також інтенціональності, кваліа, філософських зомбі, мови думки, розуміння, самості, штучної особистості, свободи волі тощо. Особливу увагу звернуто на налагодження діалогу між мислителями-аналітиками й представниками інших напрямів філософської думки, простежено особливості їх взаємокритики. Досліджено альтернативні прагматико-когнітивній інтерпретації розвитку сучасної аналітичної філософії, які сприяли гуманітарно-культурологічній редескрипції аналітичної методології, та визначено способи її затребуваності в контексті української філософської думки.